- брезклий
- -а, -е.Набряклий, опухлий (про тіло або обличчя). || Який має набрякле тіло чи обличчя.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
брезклий — прикметник … Орфографічний словник української мови
бряклий — а, е. 1) Брезклий, насичений вологою. 2) Те саме, що брезклий … Український тлумачний словник
брезклість — лості, ж. Стан за знач. брезклий … Український тлумачний словник
одутлий — а, е. З розпухлим, набряклим обличчям, тілом; брезклий. || Товстий, опасистий. || Збільшений в об ємі від набрякання, розпухання і т. ін. (про частини тіла) … Український тлумачний словник
пастозний — а, е. Тістоподібний; брезклий, одутлий … Український тлумачний словник
одутлий — (з розпухлим, набряклим обличчям, тілом), брезклий, товстий, опасистий … Словник синонімів української мови
опухлий — (який опух, у якого з явилися опухи), пухлий, запухлий, попухлий, розпухлий, напухлий, забрезклий, брезклий, одутлий, набрезклий, обрезклий; підпухлий, припухлий (з невеликим опухом) Пор. набряклий 1) … Словник синонімів української мови